Лиман Куяльник - шляхи порятунку

Лиман Куяльник

Куяльницький лиман - шлях порятунку

Лиман Куяльник як врятувати
Лиман Куяльник - як врятувати
Публікуємо інтерв'ю кандидата геолого-мінералогічних наук Бориса Капочкіна що до порятунку лиману Куяльник, яке він дав главі громадської організації Андрію Сидоренко.

В даний час, проблема порятунку Куяльницького лиману об'єднала три проблеми. Перше, спроба відновити рівень лиману Куяльник, на якийсь більш високій позначці. Друге, неможливість цього заходу за рахунок води Чорного моря. Тому що, тоді буде безпосередній забір води з місця скидання каналізаційних вод.


Третє, цей же об'єкт лиман Куяльник, розглядається як дельта річки Великий Куяльник. Річка може несподівано наповнитися. По руслу якої можуть бути витрати в весняний час до ста мільйонів кубів за сезон. Це, має на увазі подолання водної перешкоди шляхом мостів і естокади. І виходить, що одна труба начебто вирішує всі ці три проблеми.

Стан лиману Куяльник

Куяльницький лиман в даний час знаходиться в такому стані, що рівень води в більшій частині водойми такий, коли товщина шару складає не більше 20 см. Великі площі осушені. Але в той же самий час, лиман є гирлом річки Великий Куяльник, яка має великий водозбір. У наш геологічний період, 60-70 років тому по цій річці навесні з водозбору надходило до 100 млн. кубів води.

Якщо перерахувати обсяги цього стоку річки Великий Куяльник на той короткий весняний паводок, то це вийде близько 30 кубометрів в секунду. Уявіть собі які потоки ось в цьому випадку підуть... І є ймовірність, що лиман з'єднається з морем, як це раніше було 600 років тому. 600 років тому, це був проточна водойма. Тобто ми можемо повернутися до таких ситуацій в будь-яку секунду, в будь-який рік. Будь який рік може стати таким же, і ми можемо повернутися до того періоду.

В даному випадку виникає проблема з трасою, яка буде проходити між лиманами, потрібно враховувати, що це річка. Адже візьміть всюди, Велику радянську енциклопедію, де написано, річка Великий Куяльник має протяжність 150 км і має водозбір 2250 тис. кв./км. Це річка і потрібно припускати не ту ситуацію, яка зараз, а яка можлива в принципі.


65 років тому була така ситуація, що три роки поспіль, в весняний період був стік Великого Куяльника близько 100 млн. кубів. У цьому випадку виходить, що труба, яка проектується для того, що б закачувати воду в лиман, це озвучено, працювала в реверсному режимі, що б звідти можна було зливати Куяльницьку воду.

Ширина труби

У цьому випадку виходить, що начебто буде вирішена проблема того, що води будуть відводитися. Але давайте тоді порахуємо, яка повинна бути труба, що б відводити 30 кубометрів води в секунду, який повинен бути діаметр при цьому паводку.

Тоді, виходить, буде зовсім інший проект, зовсім інші цифри. Зараз просто йде окозамілювання, по українськи. Що ось ми зробили реверсну трубу, без будь-яких розрахунків, скільки нам потрібно, для того обсягу, що б пропускати паводок. Тому, виходить, всі проекти примітивні, некваліфіковані і небезпечні для нашого регіону.

Аналіз мулу Куяльник

За кожним, начебто очевидним проектом стоїть безодня проблем, які можуть привести до того, що ми не покращимо ситуацію, а до того, що ми втратимо цей об'єкт. Припустимо проблема перша, якість лиманських грязей. На скільки відомо, в Україну приїжджали фахівці з Німеччини, Швейцарії які відбирали проби цих грязей. І зовсім не для того, що б принести інвестиції, а що б провести потрібні аналізи. А результатми показати, наприклад, що наші мулові грязі поступаються, припустимо, грязям Мертвого моря. Тобто бачите, жорстка конкуренція існує.

Токсичні речовини

В даному випадку, якщо ми будемо розглядати в плані якості мулу проект з'єднання лиману з морем, закачування (не очищеної) морської води в Куяльницький лиман, то ми повинні зрозуміти, що морська вода зараз містить миючі засоби, містить токсичні речовини, містить вуглеводні (нафтопродукти ).

Таким чином, це не вода 1925 - 1907 років, це зовсім інша вода. Одже закачування такої води буде приводити до того, що, по-перше, ми втратимо бренд лиману Куяльник, тому що всі говорять, що "Куяльницькі мулові грязі, які сформувалися в такому-то геологічному періоді". Зараз будуть просто говорити Куяльницький мул, це той мул, який сформувався за рахунок каналізаційних стоків міста Одеси, мегаполісу.

Якщо ми втратимо лиман Куяльник, то, безумовно, це буде погано для України, але напевно є країни, для яких це буде добре. Тобто дуже багато країн орієнтуються на цей вид рекреаційного бізнесу. Я, наприклад, цього року приймав мулові грязі Куяльницького лиману і чув від людей, що персонал санаторію з Куяльницького лиману ось говорить: ви надягайте шапочку, коли будете користуватися цим мулом, тому що в ньому стільки вошей і інших, скажімо так, шкідливих істот.

І це говорять медичні працівники, що якби ви поїхали на Мертве море... Ну, люди слабо грамотні і тому нашим персоналом формується громадська думка про те, що грязі Мертвого моря нібито краще, ніж наші мулові з Куяльника.

Екологія

З приводу екології закачування морських вод, тут цілий клубок проблем. Перше, знову ж повернуся до каналізаційних скидів. Крім того, що ми втратимо бренд, навіть якщо ми будемо скидати ці води добре очищеними, то в них все одно передбачається сухий залишок.

Тобто ну не можливо каналізаційні води зробити дистильованими. Це повинні бути тонни вивезенного сухого залишку, проти якого протестує Одеський порт, який говорить, що ці залишки замулюють і його. Дуже багато сухого залишку. Так ось, цей сухий залишок, це наші продукти життєдіяльності і містять білки. Якщо приходить, якась органіка з річковим стоком, то там немає білків.

А ось те, що ми з'їдаємо м'ясо та інше, це є білки. Будь який медик вам скаже, що є в наших відходах білки. Білки характеризуються тим, що на відміну від іншої органіки, містять сірку. Таким чином, виходить, поставляючи в лиман морську воду, ми поставляємо сірку.


Поставляючи сірку, ми продукуємо сірководневе зараження лимана. Сірководневе зараження призводить до того, що на відміну від Чорного моря, Куяльницький лиман від дна до поверхні буде заражений цим газом.

А цей газ токсичний і нам доведеться, якщо встигнемо, якщо люди не загинуть відселяти їх з Пересипі, селища Палія, Молдаванки. Тобто уявляєте, в цьому плані, мізерний якийсь дохід в 28 млн., якогось будівництва труби, призведе до багато мільярдних збитків. І я думаю, нам не буде "не тепло, не холодно", від того, що когось ми потім спіймаємо і посадимо.

У весняний період Великий Куяльник давав 100 млн. кубометрів води. Коли вода потече, вона промиє собі русло і все змиє. Доводиться тільки чекати милості від природи Куяльника. Води може і не бути.

Альтернативне наповнення вод Куяльника

Лиман Куяльник
Лиман Куяльник
Наприклад, якщо у нас стоїть проблема порятунку лиману, чи можемо ми заливати воду з Дністра? Взяти, купити цю воду у Водоканалу і заливати з Дністра. Це таке ж джерело води, як і Чорне море. У нього теж є свої характеристики.

Виходить, якщо у нас стоїть проблема збереження одного об'єкта за рахунок використання іншого. Просто за це напевно потрібно платити комусь, хай платить держава. Це також стосується і підземних вод, тобто ми повинні купити у міністерства екології природних ресурсів підземні води, якись то обсяги підземних вод і закачати їх в лиман.

Але, знову ж таки ситуація полягає в тому, що в екологічному університеті лежить дисертація Капочкіна і там написано, що за 3 роки Куяльницький лиман може осушитись на 1 метр, не дивлячись на те, що туди втікають ріки, йдуть опади. Тобто, якщо тріщини відкрилися, то, що б ви туди не вливали, воно все піде в підземні води. У випадку з водозабором з Чорного моря, вода буде фільтруватися, і йти вниз, все забруднення залишатимуться у нас в мулових грязях, і ми отримаємо сухий залишок в лимані.

Крім перерахованих питань, які виникають у будь-якої людини, у мене виникло питання технологічне, як це буде здійснюватися? Ми знаємо, що лиман Кяльник на 5-6 метрів нижче рівня моря. Виходить, що між рівнем морським Лузанівки і рівнем води в Куяльницькому лимані є таки, досить хороший перепад висот. В цьому випадку всім зрозуміло, що ніхто не міг передбачити, що проектувальники закладуть систему шлюзів і систему насосних станцій.

Тут ми бачимо, що проект ніби як за наші гроші коштує 28 млн. грн, але виявляється він "довгограючий". Виявляється згодом на обслуговування цієї споруди, на перекачуванні, на електроенергії почнуть заробляти комерційні структури знову таки з наших грошей.

Слід очікувати, коли рівень води в лимані Куяльник підніметься природним шляхом. Наприклад наповненням з підземних вод або дощовою і талою водою.

Новина:

Здійснилося! Морська вода потікла в лиман Куяльник наповнюючи водою пересохлі береги. Відтепер лікувальне озеро, має як то кажуть, два в одному. Хочеться ропою полікуватися - будь ласка, хочеться викупатися в морській воді - будь ласка. Хіба, що рибки не вистачає порибалити.

Труба з'єднуюча Чорне море з лиманом Куяльник прокладена і запущена в штатному режимі. Завершується шлях порятунку цілющого лиману.
З урахуванням того, що Сакських і Сивашских мулових грязей поки що немає, або вони в обмеженій кількості, Куяльник знову набуває лідерство в грязелікуванні. Всім здоров'я і тримайте ваші ноги в ропі.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Відгуки лікування в санаторії ім. Пирогова, Куяльник

Санаторий Куяльник | Стоимость лечения в Одессе 2020

Ціна курсівки в санаторій Куяльник