Дослідження стану ARTEMIA SALINA (L.) в Куяльницькому лимані 2015 р.


Чисельність біомаси артемії Artemia salina (L.) - дослідження

Artemia salina Куяльницький лиман фото куяльницкий
Останні детальні цілеспрямовані дослідження стану популяції артемії в Куяльницькому лимані проводилися понад 30 років тому. Саме тому метою нашого дослідження в 2015 році було вивчення динаміки чисельності та біомаси артемії Artemia salina (L.) Куяльницького лиману.

Особлива увага приділяється нами визначенню чисельності і біомаси артемії Artemia salina (L.), відмерлі залишки якої поряд з бактеріями і мікроводоростями є джерелом біоактивних речовин в унікальному Куяльницькому мулі.

В ході комплексних досліджень на Куяльницькому лимані в період з березня по жовтень 2015 р проведено відбір 21 проби зоопланктону в двох районах лиману (у с. Ковалівка і в гирлової частини лиману) зоопланктону тенетами (газ 240 мкм). Проби фіксувалися 4% формаліном.

Відомо, що в останні десятиліття екологічний стан практично всіх лиманних комплексів Причорномор'я погіршився. При цьому в найбільш критичному стані опинилася екосистема Куяльницького лиману, в якому виникла загроза існування його унікальних біологічних і бальнеологічних ресурсів.

Для зниження цих ризиків з листопада 2014 року по квітень 2015 року за рішенням регіональної влади проводився запуск морської води в лиман. Наукова група Одеського національного університету імені І.І. Мечникова в рамках виконання бюджетної наукової тематики провела ряд комплексних досліджень, результати яких дозволять оцінити наслідки запуску великих обсягів морської води на стан різних компонентів екосистеми.

Підрахунок чисельності (NA) виробляли в камері Горяєва за допомогою бінокуляр Prior. При відборі проб проводилися також визначення солоності (S), температури (T) і водневого показника (pH) за методиками, описаними в роботі. Аналіз результатів обробки проб (таблиця) показав, що в період спостережень з березня по жовтень 2015 року зоопланктон був представлений єдиним видом Артемій Artemia salina (L.), середньомісячні значення NA і біомаси (BA) якої змінювалися в широких межах від 50 до 12167 екз / м³ і від 0,01 до 20,68 г / м³ відповідно. Температура води (Т) лиману змінювалася в межах від 11,4˚С (березень) до 34,1˚С (липень).

Водневий показник (рН) змінювався в межах від 7,11 до 7,73. Солоність монотонно зростала від 158,5 (квітень) до 326,8 ‰ (вересень). Аналіз динаміки NА і BА показав, що в березні і квітні 2015 року, поки температура води була в межах 11,4 -12,9˚С значення NА і BА були на мінімальному рівні, і лише в період різкого підйому температури води до 28, 8˚С в травні 2015 був зафіксоване також і значне зростання значень NА і BА в 220-240 разів.

З подальшим зростанням Т до 32,0 і 34,1˚С в червні і липні відповідно спостерігалося різке пригнічення розвитку і загибель статевозрілих особин артемії: NА і BА зменшилися до 540-600 екз / м³ і 0,92-1,02 г / м³.

Важливо відзначити, що в червні прибережні ділянки дна були покриті коричневою плівкою, мікроскопічний аналіз зразків якої показав, що вона зумовлена ​​великою кількістю цист артемії.

У серпні 2015 року, коли температура води опустилася до 25,4˚С, почалося зростання NА і BА, які у вересні склали 10378 екз / м³ і 17,6 г / м³ відповідно. У жовтні зниження температури до 12,8˚С призвело до пригнічення і загибелі більшої частини статевозрілих особин артемії, що підтверджувалося як візуальними спостереженнями, так і результатами микроскопирования зразків.

Прибережні ділянки також були покриті значною кількістю цист цього виду ракоподібних (рис.1). Проведена нами оцінка загальної біомаси артемії в лимані показала, що в періоди максимального розвитку популяції в травні і вересні вона досягала значень близько 1000 і 700 т відповідно.

Після загибелі артемії велика частина їх біомаси потрапляє в донні мули і бере участь у формуванні лікувальних грязей. Так як в періоди максимумів NА і BА в травні і вересні 2015 солоність істотно коливалася (213,7-326,8 ‰ відповідно), то можна припустити, що цей показник води Куяльницького лиману в період спостережень не був лімітуючим фактором розвитку популяції артемії.

На нашу думку, основним лімітуючим фактором є температура водного середовища, що підтверджується і результатами досліджень, проведених в кримських солоних водоймах, в яких також були зафіксовані не тільки весняні та осінні максимуми NА і BА в межах інтервалу оптимальних температур, але і періоди загибелі артемії при виході за межі оптимальних температур.

Природно, що популяція Artemia salina (L.) Куяльницького лиману має свої особливості, вивчення яких є метою подальших досліджень. Автори висловлюють подяку співробітникам Регіонального центру моніторингу та екологічних досліджень С.В. Мединцем, Є.І. Газетову, В.З. Піцик і А.Н. Абакумову за допомогу у відборі проб і проведенні супутніх вимірювань параметрів водного середовища «in-situ».


С.М. Снігірьов біол. н., старший науковий співробітник, В.І. Мединець, к. фіз.-мат. н., старший науковий співробітник. Е.А. Черкез, д-р.геол.-мінерал. наук, професор.

Коментарі